НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розділ ІV. Соціологія як наука про суспільство

Розбудова незалежної Української держави супроводжується значними трасформаціями у сфері суспільних відносин, змінами соціальної структури, формуванням нових систем взаємозв'язків, спільнот. Вказані процеси зумовлюють усвідомлення важливості вивчення соціуму, набуває особливої актуальності соціологічний підхід у дослідженні суспільних явищ та процесів.

Cоціологія як наука вивчає суспільство та суспільні відносини, до предмету її вивчення відносяться також питання взаємостосунків людини з суспільством, що зумовлюють її поведінку, створення та функціонування соціальних груп, організацій, інститутів, вивчення соціальної стуктури суспільства та інші проблеми, які спостерігаються у людських спільнотах.

Серед гуманітарних наук соціологія займає особливе місце: вона активно впливає на розвиток суспільства і сучасної людини. Освоєння соціологічних знань стає сьогодні необхідною складовою не тільки загального процесу гуманітаризації вищої освіти, але й процесу гуманізації сучасного суспільства загалом. Над усе необхідним в наш час є не лише покращення суспільно-політичного устрою в країні, але й вивчення особистісних рис індивідів і взаємин між спільнотами, появи нового соціологічного мислення і свідомості, виявлення суспільних проблем та їх розв'язання. Належне місце соціологічне знання повинно зайняти і у підготовці фахівців системи охорони здоров'я, що надасть їм можливість розуміння ролі власної професії в системі суспільних відносин, розширить світогляд для кращого виконання своїх професійних завдань.

Тема 1. Соціологія як наука про суспільство.

ЗАВДАННЯ ТЕМИ:

1. Визначити місце соціології в комплексі гуманітарних та соціальних наук про суспільство.

2. Проаналізувати зміст поняття «соціологія», виокремити структурні елементи соціології;

3. Визначити значення теоретичної та прикладної соціології, конкретних напрямів соціологічних досліджень: соціальних інститутів – сім’ї, виховання, політики, права, пізнання, ідеології, науки, релігії, мистецтва, армії та війни, промисловості та праці; типів соціальних спільностей (місто, село), класів і соціальних шарів, каст, професіональних категорій, соціальних процесів – явища соціальної дезорганізації, соціальної комунікації, міграції та мобільності; соціальних умов виникнення хвороб та їх успішного лікування, дослідження етнічних та расових відносин, соціальних аспектів демографічних процесів, тощо.

4. Оцінити значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства.

Навчальні питання:

1. Предмет і об’єкт пізнання соціології. Поняття соціального.

2. Структура соціології.

3. Специфіка соціологічного пізнання.

4. Основні функції соціології.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні першого питання потрібно розглянути об'єкт та предмет соціології в різноманітних формах його прояву: від загальних законів функціонування та розвитку соціуму до поведінки малих груп і окремих осіб. Розглянувши етимологію терміну, доцільно зупинитись на понятті соціального як сукупності певних властивостей і особливостей суспільних відносин, інтегрованої індивідом чи спільнотами в процесі спільної діяльності в конкретних умовах, що виявляється в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя.

Варто зупинитись на основних законах та категоріях соціології.

Соціальний закон — об'єктивний та повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.

Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами, виявляються у їх діяльності. Це відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними та соціально-професійними групами, містом та селом, суспільством та соціальною організацією, суспільством та трудовим колективом, суспільством та родиною, суспільством та особистістю.

Соціальні закони постають у природному плині подій. Вони становлять собою результат цілеспрямованих послідовних дій більшості індивідів у соціальних ситуаціях та об'єктивних зв'язках (причинних, функціональних та ін.).

Поняття „категорія” відображає універсальні особливості й відношення дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ.

У соціології однією з найширших і найуживаніших є категорія „соціальне”.

Соціальне - сукупність певних властивостей і особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідом чи спільнотами в процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя.

Від з'ясування категорії „соціальне” залежить тлумачення специфіки соціальних відносин.

Соціальні закони диференціюються за різними напрямками.

За ступенем спільності існують такі соціальні закони:

  1. Закони, які характеризують розвиток соціальної сфери в цілому.
  2. Закони, які описують розвиток окремих елементів соціальної сфери.

За способом вияву:

  1. Закони розвитку.
  2. Закони функціонування.

За формами зв’язку:

  1. Закони, які відображають інваріантне існування соціальних явищ.
  2. Закони, які відображають тенденції розвитку.
  3. Закони, які встановлюють функціональну залежність.
  4. Закони, які фіксують причинний зв’язок між явищами.
  5. Закони, які встановлюють ймовірність зв’язку між явищами.

Звернувшись до постаті О.Конта необхідно обґрунтувати соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки.

Оцінити розвиток наукових поглядів на структурну будову науки дозволяє порівняння бачення визначних соціологів, таких як О.Конт, П.Сорокін та ін. Доцільним є акцент на сучасній структурі, яку аналізуємо, відокремивши теоретичні знання, емпіричні дослідження та спеціальні соціологічні теорії:

Емпіричні соціологічні дослідження, скеровані на з'ясування, аналіз і узагальнення соціальних факторів: дій, вчинків і мислення людей, конкретних продуктів людської діяльності, розвитку і взаємодії створених людьми соціальних спільнот

При вивченні теми потрібно зробити акцент на специфіці соціологічного знання, яка полягає у тому, що теорія живиться первинною соціологічною інформацією про зміни і нові тенденції у розвитку суспільства, сучасність якої надає особливої актуальності науковим висновкам. Також варто зупинитись на суто специфічних та спеціальних методах соціологічного пізнання, до яких долучаються як основні: соціологічне опитування, соціологічне спостереження, соціологічний експеримент та соціологічний аналіз документів.

З'ясування четвертого питання необхідно почати з переліку соціальних функцій науки, потім - дослідити та пояснити соціальні функції соціології:

  1. теоретико-пізнавальна (соціологія на всіх своїх рівнях забезпечує прирощення нового знання про різні сфери соціального життя, виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень і змін);
  2. описово-інформаційна (опис і накопичення матеріалу, на основі якого у подальшому роблять висновки, приймають рішення, законодавчі акти. Здійснюється соціальний контроль над соціальними процесами);
  3. функція соціального планування (соціологи надають результати своїх досліджень для планування розвитку різноманітних сфер суспільного життя, завдяки чому соціологічне планування здійснюється в усіх країнах світу незалежно від соціальних систем);
  4. прогностична (соціологія здатна виробляти науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів і спільнот в майбутньому).
  5. світоглядно-ідеологічна (спрямована на забезпечення наукової дискусії з іншими концепціями, поширення наукової ідеології, формування соціологічного мислення, підготовку компетентних спеціалістів).
  6. гуманістична та культурна функції (пов'язані з роллю соціології в культурному житті суспільства та гуманізації суспільних відносин).

За умови виконання соціологією цих функцій вона здатна посісти важливе місце у житті суспільства і кожної людини. Роль соціології зростає з кожним днем, оскільки вона спроможна дати знання про реальний стан нашого суспільства, зміни в ньому, нові процеси і явища, з якими ми не зустрічалися раніше.

Отже, на відміну від інших суспільних наук соціологія є генералізуючою наукою, яка досліджує суспільство в цілому і людину як істоту соціальну. Соціологія активно співпрацює з іншими сферами наукових знань про соціум та людину, спираючись на досягнення статистики, демографії, психології, економіки, політичних, правових наук і дисциплін. Нині соціологія все більш успішно кооперує свою діяльність також з природничими та технічними науками, утворюючи спеціальні відгалуження знань на стику наук. Відбувається своєрідна „соціологізація” наук, з'являються такі незнані досі напрямки, як біосоціологія, соціологія населення, соціологія епідемій, соціологія інфаркту, соціологія злочинності, соціологія менеджменту тощо.

Необхідність вивчення соціології визначається перш за все зростанням ролі і значущості цієї науки в сучасних умовах.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Соціологія. Предмет соціології. Об’єкт пізнання соціології. Поняття соціального. Структура соціології. Макросоціологія. Мікросоціологія. Соціологічне пізнання. Методи соціологічного пізнання: загальні методи, конкретно-наукові методи. Методи соціального дослідження: соціологічне спостереження, соціологічне опитування, соціальний експеримент, вивчення документів шляхом контент-аналізу. Принципи соціальних процесів: принцип об’єктивності, принцип історизму, принцип системного підходу. Основні функції соціології: теоретико-пізнавальна, описова, прогностична, утворююча, інформаційна, світоглядна.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення соціології як науки.

2. Розкрийте сутність вивчення предмета та об’єкта соціології.

3. Яка відмінність між поняттями „об’єкт” і „предмет” соціології?

4. Що таке соціальне?

5. Яка структура соціології?

6. В чому полягає специфіка соціального пізнання?

7. Що таке мікросоціологія і мікросоціологія?

8. Які методи використовує соціологія?

9. Розкрийте головні принципи соціальних процесів.

10. Які соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки.

11. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками?

12. Розкрийте зв’язок соціології та медицини.

13. Що вивчає соціологія медицини?

14. Які основні функції соціології як науки?

15. Який зв’язок, на вашу думку, між соціологією та проблемою наукового управління суспільством.

16. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства.

ТЕСТИ

Тест 1. Об’єктом соціології як науки виступає:

а) політика;

б) суспільство;

в) реальна свідомість та поведінка людей;

г) економіка, господарська діяльність.

Тест 2. До категорії яких наук відносять соціологію?

а) про людську поведінку;

б) про психічні якості людей;

в) про політичну діяльність людей;

г) історичний розвиток подій.

Тест 3. Однією з найуживаніших соціологічних категорій є:

а) соціальне;

б) політичне;

в) загальнолюдське.

Тест 4. Соціальні відносини – це:

а) сукупність типових і відносно сталих прийомів впливу керівника на підлеглих з метою реалізації його управлінських рішень;

б) спонукання людей до праці, підвищення трудової ініціативи;

в)відносно самостійний, специфічний вид суспільних відносин, який відбиває діяльність соціальних суб’єктів з приводу неоднакового становища в суспільстві та ролі в суспільному житті.

Тест 5. Специфіка соціального характеризується такою головною рисою:

а) соціальним явищем чи процес буде тільки тоді, коли стан навіть одного індивіда обумовлюється впливом чи взаємодією з іншим індивідом чи спільнотою, незалежно від їх фізичної присутності;

б) соціальне в явищах чи процесах виникає лише тоді, коли стан індивіда обумовлюється поведінкою іншого індивіда чи спільноти при їх обов’язковому безпосередньому впливі.

Тест 6. Соціологічні категорії –

а) відображають якісну конкретність і цілісність досліджуваного об’єкта, суттєві властивості, риси і характеристики, а також характер і тенденції його розвитку;

б) відображають сукупність певних властивостей і особистостей суспільних відносин, інтегровані індивідами чи спільнотами в процесі їх спільної діяльності в конкретних умовах, які виявляються в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві тощо;

в) відображають розмаїття форм дійсності, в яких всесвіт і буття постають перед людиною.

Тест 7. Під структурою соціологічного знання розуміють:

а) орієнтацію соціологічного дослідження;

б) рівні соціологічного пізнання;

в) ступінь узагальнення соціологічного знання;

г) певним чиним упорядковану систему знань про суспільство як динаміч­но функціонуючий соціальний організм.

Тест 8. Термін "соціологічні теорії середнього рівня" в соціології ввів:
а) Т. Парсонс;

б) П.Сорокін;

в) Р. Мертон;

г) Г. Спенсер.

Тест 9. До спеціальних соціологічних теорій відносяться:
а) соціологія медицини, соціологія культури, соціологія політики;

б) соціологія сім’ї, соціологія освіти, соціологія масової комунікації.

Тест 10. Прогностична функція - це:

а) визначення методів виникнення соціальної реальності;

б) прийняття управлінського рішення;

в) обгрунтування наукової перспективи розвитку особис­тості, спільності, соціальної групи, суспільства.


9538755919424776.html
9538793503886911.html
    PR.RU™